Адміністративна відповідальність по відеозапису

29
Січ
2015

admin_otvetstvennost_narushenie_pdrВосени 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про намір повністю реформувати систему МВС в Україні. В рамках цієї реформи планується об’єднати ДАІ та патрульну службу, позбавити новостворену структуру (дорожня поліція або ж патрульна служба) ряду функцій та повноважень. Реформа у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачає також запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху.

Для бувалого водія поняття «листи щастя» є відомим. В Україні з 2008 року уже діяла система, яка за допомогою спеціальних технічних приладів із функціями автоматичної відео та фото фіксації «ловила» правопорушників. У кінці 2010 року Конституційний Суд України своїм рішенням від 22 грудня 2010 року по справі №1-34/2010 визнав практику «листів щастя» неконституційною.

З того часу питання повернення на дороги відеокамер, котрі виловлюватимуть порушників ПДР неодноразово піднімалося. У січні 2014 року Верховна Рада України навіть запровадила автоматичну фіксацію порушень ПДР (разом із відомими «диктаторськими законами 16 січня»). Але уже наприкінці січня усі закони від 16 січня 2014 року були скасовані. Таким чином система була знову скасована, але цього разу не встигнувши запрацювати.

В рамках нової реформи, швидше за все «листи щастя» знову повернуться до водіїв. Раніше АвтоЮрист повідомляв, що у підкомітеті Верховної Ради з питань безпеки дорожнього руху уже відбулося обговорення введення автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Прогнозується, що у лютому – березні цього року у парламенті буде зареєстровано відповідний законопроект.

Проте зараз громадськості не відомо як саме буде запроваджуватися давно обговорювана новація для притягнення водія до адміністративної відповідальності.

У 2008-2010 роках, коли діяла автоматична фіксація порушень ПДР, Кодекс України про адміністративні правопорушення містив норму, котра дозволяла у разі фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі спеціальними технічними приладами притягувати до адміністративної відповідальності власника (співвласника) транспортного засобу.

Проте не завжди власник автомобіля може знаходитися за кермом у момент, коли технічним засобом фіксується порушення ПДР. В Україні є поширеним явище придбання автомобіля по «генеральній» довіреності. Крім того, сьогодні для управління транспортним засобом водію необхідно мати при собі лишень водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс автострахування. З цими документами будь який водій може керувати автомобілем. Власне й будь який водій (не власник ТЗ) може знаходитися за кермом автомобіля і порушувати Правила дорожнього руху. Але за діючою тоді нормою до відповідальності притягався саме власник авто.

У 2010 році Конституційний суд зазначив, що юридична відповідальність особи повинна мати індивідуальний характер. Тобто, водій який порушив правила і повинен понести адміністративну відповідальність.

В той час як законодавець готує нормативний акт, який зможе легітимно запровадити фіксацію порушень правил дорожнього руху спеціальними технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі, в ДАІ уже виписують штрафи по відеозаписах вчинених порушень. Так, свідки вчинення правопорушення фіксують це на відео, передають матеріал із відповідною заявою в ДАІ і таким чином приймається рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Однак знову ж ті с,амі граблі. Добре, якщо по відзнятому свідком правопорушення відео можна чітко встановити особу правопорушника. Тоді конституційним принцип індивідуалізації юридичної відповідальності можна реалізувати повною мірою. А що робити, якщо водія, котрий знаходився за кермом «автомобіля, що порушує ПДР» неможливо встановити за відеоматеріалом? Проте, зазначене вище рішення Конституційного Суду, співробітниками ДАІ, як вбачається, ігнорується.

Враховуючи таку ситуацію вважаємо, що оскарження штрафів ДАІ, які оформлені за відеоматеріалами випадкових свідків можна і потрібно оскаржувати.

Звісно, сама ідея невідворотності покарання є правильною. Але ми переконані, що реалізовуючи її необхідно неухильно дотримуватися принципу законності. Ми також вважаємо, що при написанні законодавчих актів, якими планується узаконити автоматичну фіксацію порушень ПДР необхідно залучати не тільки депутатський корпус та співробітників МВС, але й науковців, юристів-практиків, а також обговорити це питання із водіями.