Евакуатор і Ваш автомобіль. Фінансова сторона питання

9
Кві
2014

1-300x201У попередній публікації Автоюрист розповідав про правові підстави затримання транспортного засобу шляхом його блокування або доставляння авто для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Тепер же спробуємо розібратися в питанні оплати таких послуг з примусового затримання транспортного засобу шляхом його блокування і примусового доставляння авто для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також послуг такого зберігання.

Згідно частини 3 статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання  незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Інша позиція викладена у пункті 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, де передбачається, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов’язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред’явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Саме для цього Порядку було затверджено розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках).

Варто відмітити, що норми підзаконного акту (Порядку) суперечать вимогам Закону (КУпАП).

Відносини щодо доставляння транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також послуги із зберігання транспортних засобів на таких майданчиках по своїй суті носять договірний характер.

Норми цивільного законодавства передбачають, що для чинності договору необхідно дотримання певних вимог, у т.ч. волевиявлення сторони договору має бути вільним і відповідати її внутрішній волі.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в порядку, передбаченому договором.

Отже, якщо відсутнє волевиявлення сторони договірних відносин, договір не може бути чинним.

Крім того, якщо водій не є замовником послуги (у нашому випадку послугу замовляє Державтоінспекція) у нього не з’являється обов’язку виконання договору.

Як підсумок зазначимо, що, на нашу думку, виходячи з аналізу правових норм, вимагання оплати за нав’язані Державтоінспекцією послуги з доставляння транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також зі зберігання транспортних засобів на таких майданчиках є незаконним. До того часу, доки законодавець не врегулює існуючу колізію в законодавстві, страждати будуть звичайні водії.

З повагою, партнер юридичної компанії B.Glyadyk & Partners,
автоюрист Богдан Глядик